Річкова плотва – найчисленніша риба наших водойм

Річкова плотва – напевно, звичайнісінька та найчисленніша риба наших водойм. Вона мешкає практично по всій Європі, виключаючи хіба що річки, які впадають в Середземне море.

Плотва. Маленька, получахоточна рибка, що животіє в статистах або що доставляє погані переклади в товсті журнали.
(А.П. Чехов «Рибна справа»)

До яких розмірів може вирости плотва

Розміри плотви теж досить скромні. Довжина звичайної особини становить від 10 до 25 см, а вага – 300-500 грамів. Досвідчений рибалка навряд чи буде пишатися тим, що йому вдалося наловити плотви – це справа нехитра.

Втім, і серед цієї звичайнісінької риби іноді трапляються вкрай неабиякі екземпляри. Ось вага деяких, офіційно зареєстрованих, рекордсменів – 1,05 кг (Фінляндія), 1,24 кг (Естонія), 1,7 кг (Швеція) і 3,13 кг (Німеччина). Такою плотвою не гріх і похвалитися.

Чому зоологи назвали плотву “червоною”

Латинська назва плотви – Rutilus rutilus – буквально означає “Червона червона”. Ні, справа зовсім не в цінності її м’яса (все, як раз навпаки – це малоцінна промислова риба). Та й тіло у неї – класичного сріблястого кольору (за винятком темної спинки). А ось очі та плавники у плотви дійсно червонуваті, через що її легко переплутати з краснопіркою. Правда, краснопірка має більш тупий ніс, жовтуваті губи, закруглене черевце з випираючим ребром і золотистий відлив луски.

Що стосується плотви, то її легко відрізнити від схожих видів, заглянувши в очі. Над зіницею або поруч з нею повинна розташовуватися помітна пляма.

Безсмертна

Численність і поширеність плотви пояснюється її крайньою невибагливістю.

По-перше, вона практично всеїдна і ковтає все, що може поміститися в її маленький рот – водорості, личинки комах, дрібних молюсків. Плотва не припиняє харчуватися навіть в зимовий час, коли більшість риб іде на глибину і впадає в заціпеніння. Адже вона здатна виживати, як при нульовій температурі, так і в воді, прогрітій до 31 градуса!

Часом вона поїдає стільки зоопланктону (дрібних рачків), що через це починає безконтрольно розмножуватися фітопланктон (мікроскопічні водорості) і водойми “зацвітають”.

Але і це плотві байдуже. Навіть в забруднених водоймах вона тримається до останнього – у той час, як інші види риб вже давно померли.

Особливості річкової плотви

Уміння плотви швидко пристосовуватися до різного середовища забезпечується її пластичною мінливістю. Тому цей вид має безліч підвидів. Наприклад, вобла і тарань – це та ж плотва – просто віддає перевагу прибережним водам морів. Але воблі з таранею ми присвятимо окрему статтю, а тут поговоримо конкретно про річкову плотву.

Як зрозуміло з назви, цей підвид живе виключно в прісних водах – ріках, озерах, водосховищах. Річкова плотва любить бродити зграйками серед прибережної рослинності та віддає перевагу місцям зі слабкою течією (тому її особливо багато в нижній течії річок).

На відміну від вобли з таранею, вона не робить далеких міграцій і нереститься неподалік. Те, що плотва готова до продовження роду, видно по її “шлюбному вбранню”. Все тіло риби покривається специфічним твердим висипом, який робить луску жорсткою.

Час нересту (кінець квітня – початок травня) зазвичай збігається з паводком, коли річкова вода затоплює заплаву. Ікра відкладається прямо на торішню рослинність, залиту водою. Причому самець якийсь час охороняє гніздову територію.

Росте плотва повільно – всього по 2,5-3 см в рік. Лише до 10 років вона досягає ваги 300 г, після чого вже може харчуватися молюсками. Тут-то їй і стануть в пригоді зубки, заховані глибоко в горлі (сам рот у плотви беззубий). Саме після переходу на калорійну їжу плотва має шанс нагуляти до 2 кг ваги. Особливо, якщо їй вдасться дотягнути 15-річного віку (довше ця риба, як правило, не живе).

Плотва – від консервів до біодизеля

Як ви вже зрозуміли, ловити плотву нескладно – вона клює практично на будь-яку наживку. Та й сама плотва – прекрасна наживка для риби, що більш солідна – наприклад, для окунящуки й судака.

Найкращий кльов плотви спостерігається по першому та останньому льоду, а також під час нересту, коли вона ходить зграями біля самого берега.

Якоїсь особливої ​​промислової цінності річкова плотва не складає (вона завжди вважалася їжею бідних класів). У країнах Північної Європи масовий попит на неї впав вже з 1970-х років. Більшу частину спійманої плотви там відправляють на корм і навіть на біодизель.

Однак у нас плотвою не розкидаються – як і майже будь-яка риба, вона дуже корисна для організму і досить смачна (та ще й за ціною досить дешева). Правда, перед цим річкову плотву бажано вимочити в воді – у зарослих водоймах ця риба може отримати болотистий запах.